ѕереклад фразеолог≥зм≥в, ≥менников≥ фразеолог≥зми





«м≥ст


¬ступ 3
–озд≥л ≤. “еоретичн≥ аспекти вивченн€ фразеолог≥зм≥в 7
1.1 ѕон€тт€ фразеолог≥чноњ одиниц≥ 7
1.2 —труктурно-семантичн≥ особливост≥ фразеолог≥зм≥в 11
1.3 —тил≥стичне значенн€ фразеолог≥чних одиниць в текст≥ 17
–озд≥л ≤≤ ќсобливост≥ перекладу фразеолог≥зм≥в 20
2.1 ќсновн≥ вимоги до перекладу фразеолог≥чних одиниць 20
2.2 ѕриклади перекладу фразеолог≥зм≥в 27
–озд≥л ≤≤≤. ≤менников≥ фразеолог≥зми 32
3.1 –≥зн≥ п≥дходи до класиф≥кац≥њ фразеолог≥чних одиниць 32
3.2 ‘разеолог≥зми з компонентом-назвою природного €вища
wind, rain, snow та њхн≥ особливост≥ 38
3.3 ‘разеолог≥зми з компонентами-назвами елемент≥в взутт€ 50
3.4 ‘разеолог≥зми з компонентами-назвами елемент≥в од€гу 
¬исновки 68
—писок використаних джерел та л≥тератури 71
 
¬ступ


ѕроблема "мовного" св≥тосприйн€тт€ була сформульована ще на початку XIX ¬≥льгельмом фон √умбольдтом. —аме спос≥б в≥дображенн€ реальност≥ у св≥домост≥ людини, €кий пол€гаЇ у сприйн€тт≥ ц≥Їњ реальност≥ кр≥зь призму мовних та культурно-нац≥ональних особливостей, властивих визначеному мовному колективу, ≥нтерпретац≥€ навколишнього св≥ту по нац≥ональних концептуально-структурних канонах стали причиною такоњ р≥зноман≥тност≥ фразеолог≥зм≥в.
ќдиниц≥ фразеолог≥чноњ системи в б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж одиниц≥ будь-€кого ≥ншого р≥вн€ мови, над≥лен≥ нац≥ональним колоритом. ” значенн€х фразеолог≥зм≥в в≥дображаЇтьс€ ≥стор≥€ народу, ≥стор≥€ крањни. ≈тимолог≥чна сторона вивченн€ фразеолог≥зм≥в багато в чому допомагаЇ зрозум≥ти культуру та побут народ≥в, у €ких запозичено той чи ≥нший фразеолог≥чний висл≥в. «а допомогою ‘ќ, €к≥ не перекладаютьс€ досл≥вно, а сприймаютьс€ переосмислено, п≥дсилюЇтьс€ естетичний аспект мови.
–озвиток фразеолог≥њ €к л≥нгв≥стичноњ науки за останн≥й час поставив перед досл≥дниками досить складну проблему - взаЇмов≥дношенн€ ‘ќ з≥ словом. ” сучасному мовознавств≥ ≥снують р≥зн≥ точки зору в≥дносно самоњ постановки цього питанн€. ќдн≥ вчен≥ вважають ‘ќ екв≥валентами сл≥в, ≥нш≥ вказують на њх сп≥вв≥дношенн€ з≥ словом, зам≥ну теор≥њ екв≥валентност≥ на теор≥ю сп≥вв≥дношенн€ фразеолог≥чного поЇднанн€ з≥ словом. ‘разеолог≥зм не Ї тотожним слову ≥ не екв≥валентний йому повн≥стю. ¬≥д слова фразеолог≥зм в≥др≥зн€Їтьс€ своЇю структурою: слово складаЇтьс€ з морфем, а будь-€кий фразеолог≥зм - це, перш за все, поЇднанн€ сл≥в, об'Їднаних за законами граматики тоњ чи ≥ншоњ мови.  омпоненти фразеолог≥чного звороту не в≥льн≥ у своњх зв'€зках, коло њх поЇднанн€ з ≥ншими словами замкнуте. ‘разеолог≥зми характеризуютьс€ лексичною ст≥йк≥стю ≥ в основному збер≥гають пост≥йний склад. ‘разеолог≥зм не Ї тотожним слову ≥ не екв≥валентний йому повн≥стю. ‘разеолог≥зми, на в≥дм≥ну в≥д лексичних одиниць, мають р€д характерних особливостей.
‘разеолог≥чн≥ одиниц≥ €к особлива група лексики характеризуютьс€ ц≥кавою структурною та семантичною побудовою. ¬они займають особливе м≥сце в будь-€к≥й мов≥ а в англ≥йськ≥й - тим б≥льше, оск≥льки дан≥ ст≥йк≥ конструкц≥њ з огл€ду на њх стил≥стичний характер р≥зко зм≥нюють зм≥ст контексту.
‘разеолог≥€ €к п≥дсистема лексичного складу, €к н≥€ке ≥нше мовотворче €вище характеризуЇ процес розвитку л≥тературноњ мови. “ому саме зростанн€м практичного ≥нтересу до лексичних проблем перекладу ≥ зумовлена актуальн≥сть проблематики нашого досл≥дженн€. «авд€ки властивост€м фразеолог≥зм≥в, а саме: образност≥ експресивност≥ та злитост≥ значенн€ мова стаЇ €скрав≥шою, емоц≥йн≥шою, образною й виразн≥шою. —аме тому наше досл≥дженн€ Ї ц≥лком актуальним.
ѕроблему ≥менникових фразеолог≥зм≥в досл≥джували так≥ вчен≥, €к јмосова Ќ.ћ, јхманова ќ.—., √амзюк ћ.¬.,  оваленко  .√.,  унин ј.¬., Ћ€ховецький ћ.¬., —афонова ¬.¬. та ≥н. «агальний огл€д досл≥джень, присв€чених вивченню даного питанн€, св≥дчить про недостатнЇ висв≥тленн€ даноњ тематики у науков≥й л≥тератур≥.
ќб’Їкт досл≥дженн€ – фразеолог≥чн≥ одиниц≥ англ≥йськоњ мови.
ѕредмет досл≥дженн€ – особливост≥ перекладу англ≥йських фразеолог≥зм≥в украњнською мовою, а також ≥менников≥ фразеолог≥зми з р≥зними компонентами-назвами.
ћета досл≥дженн€ пол€гаЇ в характеристиц≥ перекладу фразеолог≥зм≥в та особливостей ≥менникових ‘ќ в англ≥йськ≥й мов≥. ƒл€ дос€гненн€ мети були поставлен≥ так≥ завданн€:
– розгл€нути теоретичн≥ аспекти досл≥дженн€ фразеолог≥чних одиниць,
– досл≥дити њх структурно-семантичн≥ особливост≥;
– проанал≥зувати стил≥стичне значенн€ фразеолог≥чних одиниць;
–  вивчити особливост≥ та специф≥ку перекладу фразеолог≥зм≥в;
– дати характеристику фразеолог≥чним одиниц€м з компонентом-назвою €вищ природи, елемент≥в од€гу та взутт€.
ѕ≥д час вир≥шенн€ визначених завдань використовувались наступн≥ методи досл≥дженн€:
1. “еоретичний: синтез, анал≥з та узагальненн€ науковоњ л≥тератури дл€ теоретичного п≥дірунт€ досл≥дженн€.
2. ћетод пор≥вн€льного анал≥зу дл€ пор≥вн€нн€ р≥зних джерел.
3. —татистичний: дл€ характеристики певних статистичних даних досл≥дженн€.
4. ћетод суц≥льноњ виб≥рки;
5. ћетод пор≥вн€нн€.
“еоретична та практична значущ≥сть досл≥дженн€ пол€гаЇ в тому, що ми прагнули в комплекс≥ розгл€нути стил≥стично-семантичну структуру фразеолог≥чних одиниць (з погл€ду особливостей њх утворенн€ та функц≥онуванн€ в лексиц≥ англ≥йськоњ мови) та особливост≥ перекладу фразеолог≥зм≥в, а також тим, що результати досл≥дженн€ можна використати в практиц≥ перекладу англомовних текст≥в украњнською мовою.
” в≥дпов≥дност≥ до поставлених мети та конкретних завдань досл≥дженн€, визначено структуру роботи. ¬она складаЇтьс€ з≥ вступу, трьох розд≥л≥в, висновк≥в та списку використаноњ л≥тератури.
” вступ≥ даЇтьс€ визначенн€ теми, розкриваютьс€ актуальн≥сть, об’Їкт, ставл€тьс€ мета та завданн€ роботи.
” першому розд≥л≥ розгл€даютьс€ теоретичн≥ аспекти вивченн€ фразеолог≥зм≥в.
” другому розд≥л≥ анал≥зуютьс€ особливост≥ перекладу фразеолог≥зм≥в.
” третьому розд≥л≥ характеризуютьс€ ≥менников≥ фразеолог≥зми англ≥йськоњ мови з компонентом-назвою €вищ природи, елемент≥в од€гу та взутт€.
” висновках п≥дводитьс€ п≥дсумок проведеного досл≥дженн€.
” списку використаноњ л≥тератури подаютьс€ джерела, на основ≥ €ких було зд≥йснене досл≥дженн€.





Оплатить


 
 
 
 
–Ї—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –Є–љ–ґ–µ–љ–µ—А–∞

–њ–Њ–і—А–Њ–±–љ–µ–µ

–Ъ—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –≤ –Ш—А–Ї—Г—В—Б–Ї–µ